Вибори під час війни: за бажання можна провести

"Виборів до парламенту у жовтні не буде: Верховна Рада подовжила військовий стан", - такі заголовки наприкінці липня з'явилися ЗМІ та соцмережах.

Співрозмовники "ОстроВа" у команді президента підтверджують, що вибори восени цього року "вкрай малоймовірні", але робити прямий зв'язок між подовженням військового стану та проведенням парламентських виборів також не варто.

"За бажання провести вибори можна і під час воєнного стану. Досить невеликих змін у законодавстві, а з Конституцією проблем не буде. Питання стоїть у готовності та бажанні влади, не більше того. У будь-якому випадку, можу сказати точно – ми всі ближче до виборів, незалежно від подовження військового стану ", - зазначило джерело.

Згідно з Конституцією та чинним "графіком", чергові вибори до Верховної Ради мають відбутися 29 жовтня 2023 року, а президентські - навесні 2024-го. Але нинішнє законодавство (поки що) забороняє проводити вибори під час воєнного стану.

Перші серйозні розмови про проведення виборів під час війни з'явилися у травні цього року, коли президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявив про необхідність проведення Україною парламентських та президентських виборів навіть за умови воєнного стану.

" Вам потрібно вирішити цей виклик... Це не наше питання – вказувати, як це зробити, але, звісно, Україна має організувати вільні та чесні вибори. Тому що це ваше зобов'язання щодо статуту Ради Європи. І, звичайно, ви це зробите ", - сказав Тіні Кокс в інтерв'ю "Європейській правді".

На цю заяву досить різко відреагував секретар РНБО Олексій Данилов, який прямо заявив, що жодних виборів під час воєнного стану не може бути.

Здавалося б, крапку у питанні поставив президент Володимир Зеленський, який наприкінці червня сказав, що вибори мають проводитися лише у мирний час .

"Це ж питання глобальне. Якщо ми переможемо, то будуть (вибори, - ред.). Значить, не буде воєнного часу, не буде війни. А вибори мають відбуватися у мирний час, коли немає війни, згідно із законодавством. Я дуже хочу, щоб уже наступного року був мир, і життя було таке, як було до війни", - заявив він.

Але 28 липня пролунала несподівана заява голови Верховної Ради Руслана Стефанчука про те, що Конституція України не забороняє проведення виборів під час воєнного стану. Більше того, за його словами, актуалізація такого питання відбудеться вже найближчим часом.

Співрозмовник "ОстроВа" у монобільшості стверджує, що заява спікера стала несподіванкою для багатьох його колег.

"Мова не про те, що йде підготовка виборів, а про те, що заява прозвучала так однозначно. Одні розцінили її як якийсь "батіг", залякування для недбайливих депутатів, інші – як сигнал до того, що незабаром справді можуть пройти вибори. Швидше за все, всі вони мають рацію. Є сигнали того, що вибори пройдуть як мінімум наступного року", - зазначив він.

Український політолог Володимир Фесенко вважає, що тема виборів останнім часом актуалізувалась через затягування війни.

"Чому ця тема обговорюється? Тому що повномасштабна війна затягується. Вона вже затягнулася майже на півтора роки, і вона може затягнутися ще на стільки ж. І вже є ризик того, що вони (парламентські) вибори не відбудуться у строки, зазначені у Конституції. Існує ризик того, що можуть не відбутися і чергові президентські вибори, які за Конституцією мають бути проведені наприкінці березня наступного року. Є як прихильники проведення виборів під час війни, і противники. І, можливо, дискусія у закритому режимі відбувається, і в парламенті, і в Офісі президента, і в інших високих кабінетах" , - сказав він у коментарі "Острову".

Заяви Стефанчука

Про те, що Конституція України не забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану, наприкінці липня сказав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

"Такої заборони у Конституції немає. Ця заборона міститься в законі України "Про правовий режим військового стану". І тому конституційної заборони проводити вибори під час військового стану немає", - сказав він в інтерв'ю телеканалу "Рада" .

Він також розповів про те, що необхідно дотримуватись балансу і виступив проти "застою демократії".

"З одного боку - так, парламент має продовжувати свою роботу, має приймати необхідні законодавчі акти. Ми входимо до бюджетного процесу і це дуже важливі речі. З іншого боку, ми повинні розуміти, що не має бути застою тієї демократії, яка є у суспільстві. І саме тому президент Парламентської асамблеї Ради Європи пан Кокс та інші колеги говорять про те, що все-таки необхідно докласти зусиль, щоб здійснити це", - зазначив голова українського парламенту.

За його словами, це питання може бути питанням дискусій.

"І я думаю, що нам потрібно ухвалити якісь важливі рішення з цього приводу, щоб, з одного боку, забезпечити стабільність у державі, щоб держава не була розірвана виборами під час війни, але, з іншого боку, забезпечити ось цей потік демократії, за що Україна загалом і бореться ”, - сказав він.

Наприкінці він додав, що найближчим часом питання буде актуалізоване .

Зазначимо, що Руслан Стефанчук досить активно коментує тему можливих виборів під час війни, і це далеко не перша подібна заява.

Щоправда, кілька місяців тому він говорив про те, що вибори можливі лише після закінчення воєнного стану, але при цьому мимохіть згадував про альтернативний сценарій.

"Питання виборів регулюється Конституцією, Виборчим кодексом та низкою інших законодавчих актів. У Законі "Про правовий режим військового стану" зазначається, що під час військового стану вибори не проводяться. Це абсолютно логічно, тому що неможливо забезпечити участь усіх громадян у виборах, неможливо забезпечити реалізацію як активного, так і пасивного виборчого права. Думаю, що вибори відбудуться відразу після припинення військового стану, інакше потрібно змінювати закон, але знову-таки я дуже сумніваюся, що зараз буде можливість провести в Україні якісні, законні вибори, результатами яких буде довіряти суспільство ", - сказав він в інтерв'ю "Укрінформу" наприкінці квітня.

Через кілька місяців він навіть говорив про те, що вибори під час війни можуть розірвати країну .

"Якби вибори під час війни були можливі, це могло б призвести до розриву держави, на яку чекає наш ворог. Тому мені здається, що найбільш правильне і мудре рішення – провести вибори відразу після завершення військового стану", - сказав він в інтерв'ю УП в червні 2023 року.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що заява Стефанчука не говорить про якісь конкретні плани влади.

"Дискусія про вибори йде. Іде у соціальних мережах, йде серед політиків, експертів. Це питання вже обговорюється кілька місяців. Стефанчук просто висловив свою точку зору. Можна припустити, що він є, скажімо так, прихильником позиції, що за певних обставин вибори можуть відбутися і під час війни. Він не мав на увазі, що саме зараз потрібно проводити вибори. Про це не йшлося. І думаю, що саме зараз виборів не буде", - сказав він "ОстроВу ".

Юридично все чисто?

Без внесення змін до чинного законодавства провести вибори під час воєнного стану неможливо .

З юридичної точки зору, після оголошення президентом України військового стану (Указ Президента №6422 від 24.02.2022) та відповідно до статті 19 Закону України "Про правовий режим військового стану" забороняється проводити вибори президента, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування.

Але закон можна змінити. Військовий стан цьому не перешкода.

Проблема полягає у Конституції України, яка, хоч і двозначно, але також забороняє проводити вибори до Верховної Ради під час воєнного стану.

"У разі завершення терміну повноважень Верховної Ради України під час дії військового чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування військового чи надзвичайного стану", - йдеться у 83-й статті Конституції України.

У той самий час, і джерело "ОстроВа" у команді президента запевняє, що з юридичного погляду не буде проблем якщо провести вибори під час воєнного стану.

"Конституцію ніхто змінювати не буде, там заборони немає. І якщо буде потрібно, то Конституційний суд це підтвердить. Достатньо змінити закон про воєнний стан. Такі зміни вже давно підготовлені. Вони можуть бути подані як оновлення старого закону про воєнний стан, приведення його до сучасних реалій і таке інше. Подивіться на останні скандали зі "слугами" – ви думаєте, хто це все зливає ЗМІ? Це може бути чудовим приводом для Зеленського оголосити про перезапуск парламенту", - зазначив він.

Одна річ – оголосити вибори, інша – провести їх в умовах активних військових дій, коли мільйони українців перебувають за кордоном, а сотні тисяч – в окопах. Експерт Міжнародного фонду виборчих систем (IFES) в Україні Олександр Клюжев зазначає, що демократичні вибори дуже складно провести під час війни.

"Словом "вибори" можна назвати будь-який процес, але справжні демократичні вибори можна провести лише за наявності відповідних умов. Для виникнення таких умов буде необхідно вирішити цілий комплекс проблем виборчого процесу, спровокованих російською агресією. Від зруйнованої інфраструктури до голосування військовослужбовців від оновлення Державного реєстру Виборців до забезпечення прав виборців за кордоном. Вирішення всіх цих завдань вимагатиме часу, а тому навіть після перемоги держава та суспільство вимагатимуть підготовчого періоду", - вважає він.

За його словами, сама постановка питання про можливість проведення виборів під час війни становить загрозу громадській консолідації навколо протидії агресії РФ.

Політолог Володимир Фесенко звертає увагу на щонайменше три критерії, за якими можна сказати, що планується проведення виборів.

"По-перше, це зміни законодавства. Треба проголосувати, що вибори за певних обставин, за певних умов безпеки можуть відбутися і під час війни. По-друге, потрібно проголосувати питання щодо фінансування виборів, змін до бюджетів. Вибори коштують грошей. Раніше це було близько мільярда гривень. Тож це питання теж треба вирішити. Зрештою , третє питання – це зміни до Виборчого кодексу . У нас мільйони громадян змінили місце проживання та потрібно адаптувати порядок реєстрації виборців, можливість голосування не за місцем проживання, треба прописати механізм голосування для виборців, які перебувають за кордоном", - сказав він "ОстроВу".

Варіанти

За інформацією "ОстроВа", в даний час існує як мінімум два сценарії проведення виборів під час війни.

Перший – проведення виборів за графіком (парламентські – у 2023 році, президентські – у 2024). Це найменш імовірний сценарій, але він повністю не відкинутий, запевнило "ОстроВ" джерело в монобільшості.

Політолог Володимир Фесенко не вірить, що вибори можуть відбутися восени цього року. Для цього, за його словами, потрібно вже до кінця серпня розпочинати виборчий процес. " ... А от щодо проведення чергових виборів президента наприкінці березня наступного року, ця ідея розвідується вже зараз - що потрібно буде їх провести, навіть якщо буде війна" , - говорить він.

Водночас він зазначає, що такі вибори були б вигідні Володимиру Зеленському, бо він є безперечним лідером і, найімовірніше, виграє вибори у першому турі.

Другий сценарій – це одночасне проведення президентських та парламентських виборів навесні 2024 року. За словами кількох співрозмовників у "Слузі народу", це один із найбільш обговорюваних (кулуарно) та ймовірних варіантів.

"Я припускаю, що, можливо, влада вирішить провести ці вибори. Просто для того, щоб забезпечити легітимність Верховного головнокомандувача. Якщо буде, скажімо так, відчуття, наприкінці року, що війна може затягтися ще надовго, не менш як на рік, тоді потрібно буде дійсно визначатися. І тоді, можливо, шукатимуть механізм проведення виборів під час війни" , - розповів "ОстроВу" Володимир Фесенко.

Журналіст та засновник проекту "Наші гроші" Юрій Ніколов звертає увагу на те, що, за його інформацією, ЦВК вже опрацьовує свій бюджет під вибори наступного року.

"За моїми даними, Центрвиборчком нещодавно вже звернувся до виробника виборчих бюлетенів з проханням зробити комерційну пропозицію за їхньою ціною. Це може означати, що ЦВК готує свій бюджет на наступний рік, у якому за планом мають відбутися вибори. Не факт, що спусковий гачок виборів буде спущений, але якщо щось - до нього будуть готові всі необхідні інститути. Також очевидно, що влада створює можливості для швидких виборів, і по ходу веде "тихе" полювання на своїх конкурентів. Дискредитація, кримінальні провадження плюс занурення частини суспільства в теплу ванну Єдиного телемарафону — це робить саме Офіс президента. Опонентам залишається відповідати бухтежем у соцмережах. І це знову ж таки про розкол", - написав він у Facebook.

У свою чергу, політолог Володимир Фесенко вважає, що " для президентської партії вигідно буде провести вибори відразу після завершення війни - одночасно президентські та парламентські. Тому що у президента зараз найвищі рейтинги, серйозних конкурентів на даний момент немає. І тому, якщо провести такі одночасні вибори, то перемога чинного президента гарантує перемогу його партії ”.

За його словами, найімовірніше йтиметься вже про оновлену партію з новою назвою.

Джерела "Острова" у команді президента підтверджують цю інформацію.

"Обговорюються різні варіанти, але головне – це оновлена політична сила, на це робитимуть ставку. Тобто це буде не просто партія президента Володимира Зеленського, а й цілком нова сила, яка усвідомила помилки минулого, тому, логічно, що і назву буде змінено. Це обговорювалося і до повномасштабної війни.Тоді всі схилялися до назви, де фігурувало б прізвище Зеленського.Тепер, наскільки я знаю, його її не відкинули, але більше схиляються до варіанта з обіграванням слова "Дія". Ну а Михайла Федорова називають одним із ймовірних осіб оновленої партії. Невипадково він зараз став дуже активним у медіапросторі, розповідає не лише про цифровізацію, а й займається темою безпілотників – досить популярним і модерновим напрямком", - зазначив він.

P.S : Не всі співрозмовники " ОстроВа " у владних колах вважають, що проведення виборів під час війни – це правильне рішення. Більше того, не всі вірять у реалістичність такого сценарію принаймні найближчого року.

"Багато чого, якщо не все, залежатиме від ситуації на полі бою. Все затягується, і людям це не подобається. Але не факт, що українці підтримають зараз вибори. Це все надто складно, дорого, ризиковано", - зазначив один із нардепів на умовах анонімності.

Політолог Володимир Фесенко також вважає, що аргументів проти проведення виборів під час війни набагато більше.

"Вибори розколюватимуть суспільство. Під час війни це недоцільно. Нам потрібно зберігати консолідацію. Зараз уже відчувається втома від війни. І вже ці скандали, конфлікти, і навіть те, що ми зараз цю тему обговорюємо, це все через втому від війни І тому внутрішня політика, всі ці внутрішні політичні протиріччя починають вилазити з різних щілин. І це недобре. В умовах війни це нас роз'єднуватиме, а нам треба зберігати єдність. На мою думку, це зараз головний аргумент проти проведення виборів під час війни ", - сказав він "ОстроВу".

Статті

Донецьк
23.11.2024
13:01

Навчались вокалу дистанційно. Історія дитячого театру народної пісні з Покровська

Завдяки тому, що ми навчились якісно працювати в онлайн ще з часів ковіду, мої учні зараз перемагають та отримують високі звання лауреатів міжнародних конкурсів.
Країна
22.11.2024
14:00

Українська металургія: вгору чи вниз?

При погіршенні ситуації на Донеччині через втрату джерел постачання коксівного вугілля виплавка сталі може скоротитися до 3-4 млн т. Мова про Покровськ.
Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Всі статті